Весна вже на порозі, а з нею Великодні Свята, після яких – ні, не позачергові вибори, а старт весільного сезону 2010.
Щиро вірю в те, що криза Вас оминула, адже, якщо Ви читаєте цей журнал, то це свідчить про те, що Ваші плани не змінилися!
Та годі балачок, говоримо про сценарій весілля. І почнемо з того, що розділимо день «Х» на декілька етапів.

РОЗСАДЖУЄМО ГОСТЕЙ

Часто організатори весілля забувають продумати таке доволі важливе питання, як розсаджування гостей. У кращому разі тамада оголошує, що праворуч сідають гості з боку нареченого, а ліворуч – з боку нареченої. Та здебільшого цього не достатньо. Адже кількість гостей зазвичай буває нерівною. Тому гості з обох сторін «змішуються» і в результаті дуже часто поряд виявляються абсолютно незнайомі люди.

Хтось скаже: це особиста проблема гостей. Нехай самі займають собі кращі місця за столом. На мою думку, це неправильно:
по-перше, це Ваші гості, тож і приймати їх потрібно відповідно;
по-друге, гості, що сидять серед незнайомих людей, відчувають себе досить скуто. А Ви ж хочете, щоб вони брали активну участь у Вашому банкеті, як-то: конкурси, проголошення тостів – та й загалом жваво реагували на дії тамади! Якщо ж на них з усіх боків дивитимуться незнайомі обличчя, то це, безумовно, значно послабить їхню активність. У повітрі висітиме певна напруга, що може негативно позначитись на загальному враженні від банкету.

Як організувати весілля?

Нехай пробачать читачі мій стиль, бо люблю говорити алегоріями та розмовним сленгом, але думаю, що ми порозуміємося.
Питання, звісно, нелегке, тож і відповідь не буде короткою. Є така приказка: Хто не вміє, той вчить інших, хто вміє - той робить сам! Напевно, є «знавці весільної справи», які книжки про це пишуть та непогані гроші заробляють. Я не вчитель, тож і вчити не збираюся. Кому «тре», той собі на «вуса намотає» та скористається. Кому ліньки цим займатися - телефонуйте!

Отож, як кажуть, поки «шафа нам на голову не впаде» або поки вже «мус» до нас не прийде, про весілля ми не задумуємося. Ну, можливо, чоловіча сторона більше, ніж дівоча. Але якщо вже сталося – то сталося. Звичайно, передусім це шок для батьків. Адже сучасна молодь, ну, тільки не потрібно відразу так «возмущатись», здебільшого без напутнього батьківського слова й кроку ступити не може. Адже хто, як не тато з мамою, купують Вам мобільні телефони, комп'ютери та інші цацки, «запихають» Вас у модні ВНЗ і т.д. і т. ін.?! Тож, відповідно, звістка про весілля, та ще й у розпал кризи, не може їх не збентежити.

Отже, Ви вирішили, наголошую – ВИРІШИЛИ одружитися. До цього моменту було б незле, щоб Ваші батьки вже зналися. Якщо цього ще не сталося, то це найкращий момент, аби звести генеральних спонсорів основної події Вашого життя. Адже на них чекає нелегка дискусія на тему розподілу «квот» із кількості гостей з кожної сторони та спонсорських вливань, а може, й інвестицій, а також формування бюджету усієї кампанії. Відразу попереджую, що всі ці плани будуть ще не раз піддаватися корекції, списки гостей «худнути», а бюджет «товстішати». Зазвичай бюджет зростає у середньому на 35–50%. Це без врахування інфляції.  

Раджу брати активну участь у цих дискусіях, або, як тепер модно говорити, консультаціях. Якщо Ваш «спонсорський пакет» на зразок MasterCard Platinum, то Вам прямісінька дорога у якусь весільну агенцію, де Ви платите, ну, й відповідно, «замовляєте музику». Тоді Ви можете повністю покластися на плечі «профі» і насолоджуватися своїм святом. Але! Я таки раджу провести свою «розвідку» на цій території. Таких агенцій у Львові трохи є. Рекомендувати не буду нікого і тестів для їхньої перевірки Вам не скажу, бо журнал загальнодоступний і читають його особи зацікавлені. Тож усілякі тести будуть просто зайвими, бо, хто захоче, все одно голову задурить. Усе – як у справжньому житті: через одну свиню увесь світ грипу боїться!

Тому ми повертаємося до середньостатистичної української сім'ї, яка робитиме весілля самотужки.